Концерт для скрипки з оркесиром № 1 Б. Бартока у виконавських інтерпретаціях І. Сстерна та Я. Янсен

Abstract

Актуальність теми дослідження. Жанр сольного інструментального концерту на початку ХХ століття в просторі композиторської творчості угорських митців набував все більшої ваги. Завдяки своїй гнучкості, внутрішній запрограмованості до метаморфоз та індивідуального трактування в більш вільних рамках, ніж того дозволяла симфонія, концерт став одним з полем зосередження уваги та пошуків нових шляхів трактування жанру, а разом з тим – втілення національного духу. Специфіка власне скрипкового концерту, забарвленого схильністю до імпровізаційності, трансцендентної віртуозності та експлорації меж як мелодичного матеріалу, так і виконавських можливостей, дозволяла втілити найбільш сміливі експерименти та пошуки в області мелодики. Бейла Барток, який присвятив своє життя вивченню традицій угорського музичного фольклору та його актуалізації, не міг пройти повз цей інструмент, по-своєму винятковий для нього. Серед перлин жанру у ХХ столітті постає один з яскравих зразків академічної музики ХХ століття – його Перший скрипковий концерт з оркестром. Цей твір займає важливе місце в оркестровій та інструментальній творчості композитора та відбиває складну особистісну лінію митця. Тим не менше, через високі вимоги до технічного рівня солістів та досить складну історію публікації, твір звучить не часто, тому він відносно мало вивчений в царині музикознавства, зокрема на теренах Україні, з чого витікає актуальність обраної теми. Залучений нами досвід порівняльної характеристики інтерпретацій допоможе скрипалям-виконавцям глибше проникнути у задум автора на прикладі обраних нами записів виконань І. Стерна та Я. Янсен. Об’єктом дослідження – скрипкова творчість Бейли Бартока. Предмет дослідження – специфіка інтерпретації Першого скрипкового концерту Б. Бартока. Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз двох інтерпретаційних версій Скрипкового концерту Бейли Бартока у виконанні І. Стерна та Я. Янсен з урахуванням жанрово-стильової специфіки та виконавського потенціалу твору.