Семантика орієнталізму в хорових сценах опери К. Сен-Санса "Самсон і Даліла"

Abstract

Стаття присвячена дослідженню питання орієнталізму в музичному мистецтві. Вперше системно представлено відтворення образу Сходу в хорових сценах опери «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса шляхом семантичного аналізу орієнтальних ознак. Процес обміну культурними цінностями між Заходом та Сходом, що набув особливої інтенсивності в ХХ столітті, сьогодні залишається життєво важливим джерелом творчої енергії для сучасного мистецтва, тому дослідження орієнтальної семантики, зокрема у творчості К. Сен-Санса, видається актуальним. Мета статті – репрезентувати семантику орієнтального компонента хорових сцен опери К. Сен-Санса «Самсон і Даліла». Комплекс дослідницьких методів (системно-типологічний, жанрово-стильовий, семантичний, ціннісно-смисловий підходи до аналізу музичного матеріалу) дозволив виявити, що композитор майстерно використовує екзотичні орієнтальні елементи (збільшені секунди, незвичні лади, порушені метричні структури та ін.) не лише заради колористичних ефектів, а й як інструмент конструювання певної музичної семантики Сходу. Організованість, притаманна західній музичній традиції, протиставляється хаотичній енергії східних сцен, що створює глибокий дисонанс між двома світоглядами. Семантика орієнталізму проявляється на різних рівнях музичної мови – ладоінтонаційному, гармонічному, динамічному, темброво-фактурному. Активно застосовуються виражальні можливості хорового викладу, темброві зіставлення голосів. Можна дійти висновку, що у творчості К. Сен-Санса семантика музичного орієнталізму набула розвитку і представлена самобутньо та оригінально.