Конкурси диригентів в Україні під час війни як прояв консолідації хорової спільноти

Abstract

Мета наукової статті – розглянути роль новітніх конкурсів в Україні у професійному зростанні хорових диригентів, що слугують проявом консолідації хорової спільноти у час воєнного стану (зокрема, у період 2024 – першої половини 2025 рр.). Методологія заснована на поєднанні історико-контекстуального, виконавського, компаративного та системного підходів. Наукова новизна отриманих результатів пов’язана з дослідженням новітніх конкурсів диригентів в Україні у період 2024 – першої половини 2025 рр., які присвячені вшануванню пам’яті видатних майстрів, репрезентантів диригентських хорових шкіл: Київської – Олега Тимошенка, Львівської – Миколи Колесси, Андрія Кушніренка, Одеської – Дмитра Загрецького, Харківської – Юрія Кулика. Досліджувані Всеукраїнські конкурси диригентів у форматі онлайн та оффлайн, що організовані провідними мистецькими закладами вищої освіти України, підтверджують життєдайність даного явища в контексті мистецького часопростору сьогодення, означеного болючими викликами (воєнні дії). Системне визначення результатів наукового дослідження, запропонованого у Висновках, дозволяє окреслити сучасний стан конкурсного руху, який функціонує за законами спадкоємності української музичної культури з опорою на особливості живого комунікування; репертуарної політики; науково-практичної складової, усталеної за законами синтезу теорії та практики – онтогенези професії диригента; фахової відповідності щодо категорії учасників. Окрім того, засвідчено, що творчі змагання є реальною платформою для прем’єрного виконання хорових творів сучасних композиторів, а об’єднуюча місія «Схід & Захід» суголосна часу та залишається на сторожі збереження національного диригентського мистецтва представниками молодої генерації ХХI століття. Дослідження специфіки організації роботи викладачів із здобувачами у підготовці до конкурсу диригентів в умовах воєнного стану сьогодення визначає перспективи подальших наукових розвідок.