"12 Madrigali" Сальваторе Шарріно : хайку Мацуо Басьо у "неправдивому дзеркалі"

Abstract

Статтю присвячено дослідженню вокального циклу «12 Madrigali» сучасного італійського композитора Сальваторе Шарріно (Salvatore Sciarrino), його взаємодії з поетикою японських хайку Мацуо Басьо та авторської концепції «неправдивого дзеркала» («a specchio infedele»). Дослідження зосереджено на специфіці композиційної побудови циклу «12 Madrigali, який поєднує елементи мадригальної традиції, естетики «екології слухання» та спроєктованої композитором індивідуальної форми твору. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю в українському музикознавстві спеціалізованих досліджень, присвячених циклу «12 Madrigali» С. Шарріно. Проблемне поле статті складають питання співвідношення слова і звуку, трансформації композиційного матеріалу, а також ролі вокальної артикуляції як структурного елементу музичної форми. Метою статті є виявлення принципу композиційної організації циклу «12 Madrigali» Сальваторе Шарріно крізь призму авторської ремарки «a specchio infedele». Методологічну основу дослідження складають аналітичний, структурно-композиційний, семіотичний і міждисциплінарний підходи. У результаті дослідження доведено, що, деконструюючи форму мадригалу, композитор звільняє її від прямої ілюстративності на користь «екології слухання», завдяки якій вербальний образ Мацуо Басьо стає імпульсом для матеріалізації звукової тілесності. Авторська ремарка «a specchio infedele» («у неправдивому дзеркалі»), якою позначена друга частина циклу, маркує появу спроєктованого композитором перцептивного «лабіринту», в якому повторне використання того самого поетичного тексту результує у музичній подієвості нової якості. Через інверсію вокальних ролей, темпові контрасти та зміну інтонаційних патернів С. Шарріно створює для реципієнта ефект брехтівського «Verfremdung» («очуження») за рахунок зіткнення повторюваного вербального тексту з оновленим музичним ландшафтом у другій серії мадригалів. Впізнавана музична мова С. Шарріно з її орієнтацією на вслуховування, «messa di voce» та «scivolamenti microtonali» виявляється конгеніальною блискавичній поезії Мацуо Басьо.