«Lacrimosa» Олександра Щетинського : музика, написана під час війни з вірою в перемогу Людяності і Світла

Abstract

У статті досліджується Lacrimosa Олександра Щетинського для шести інструментів (2022) як музична реакція на духовну та соціальну кризу, спричинену повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Твір розглядається як «текст пам’яті», що відображає травму сучасності та водночас висловлює надію на перемогу людяності й світла над темрявою та варварством. Досліджено часову й просторову організацію композиції, використання звукової матерії та поєднання особистісних і надособистісних музичних голосів. Lacrimosa належить до української та європейської музичної культури XXI століття й продовжує лінію духовно орієнтованих інструментальних творів композитора.

The article examines Олександр Щетинський’s Lacrimosa for six instruments (2022) as a musical response to the spiritual and social crisis caused by the full-scale Russian invasion of Ukraine. The work is interpreted as a “text of memory,” reflecting the trauma of the present while expressing hope for the triumph of humanity and light over darkness and barbarism. The study analyzes the composition’s temporal and spatial structure, use of sound material, and integration of personal and transcendent musical voices. Lacrimosa is positioned within both Ukrainian and European 21st-century musical culture, continuing the composer’s line of spiritually oriented instrumental works.