Друга та Шоста сонати для скрипки соло Е. Ізаї: композиторський та виконавський аспекти

Abstract

Творчість бельгійського композитора Ежена Ізаї (1858–1931), одного з визначних представників скрипкового мистецтва кінця ХІХ — початку ХХ століття, є унікальним явищем у музичній культурі. Його шість сонат для скрипки соло op. 27 є творами, у яких поєднуються новаторські композиційні підходи з високими виконавськими вимогами. Попри високу мистецьку цінність цих творів, їхнє системне дослідження залишається недостатньо вивченим. Кожна соната – унікальна, має свою логіку будови форми і змісту, але вони можуть бути поділені на програмні (№2, 5) і непрограмні, на основі жанрів (№1, 3, 4, 6). Таким чином вибір двох сонат (№2, 6) обумовлено тим, що друга – програмна і чотиричастинна, а шоста – непрограмна і одночастинна. Також зауважимо, що обрані сонати – є в репертуарі автора цієї роботи. Таким чином дослідження сонат Е. Ізаї з акцентом на їх композиторські та виконавські аспекти сприятиме як розширенню наукових уявлень про ці твори, так і підвищенню їхньої значущості у сучасному музичному мистецтві.