Збереження нематеріальної культурної спадщини в умовах воєнного стану : міжнародний освітньо-мистецький проєкт "КазкоFest 2025"

Abstract

Статтю присвячено дослідженню ролі міжнародного освітньо-мистецького проєкту «КазкоFest 2025» у збереженні та популяризації нематеріальної культурної спадщини України в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена необхідністю збереження мовної, культурної та мистецької ідентичності українського народу в умовах зовнішньої агресії та соціальних трансформацій. У статті розкрито структуру та програму фестивалю, що включає літературні читання, театральні практики, мистецькі майстер-класи, ілюстративні та музичні проєкти, наведено детальний список учасників і представлених казок. Висвітлено походження та роль «Мозаїки миру», що стала символом фестивалю. Окрему увагу приділено аналізу казки як універсального засобу формування світоглядних орієнтирів, розвитку мовної компетенції та передачі культурного досвіду молодшому поколінню. Обґрунтовано, що в умовах війни казковий наратив набуває додаткової психотерапевтичної функції, сприяє подоланню тривожності, формуванню емоційної стійкості та осмисленню травматичного досвіду. Доведено, що проєкт «КазкоFest 2025» виступає ефективною формою актуалізації традиційної культури в сучасному соціокультурному контексті, забезпечує популяризацію україномовного контенту, сприяє міжкультурній взаємодії та виконує функцію культурної дипломатії. Обґрунтовано, що залучення дитини до світу казки, що становить основну мету проєкту «КазкоFest 2025», забезпечує реалізацію виховної, мовної та терапевтичної функцій у їх взаємодії. Результати дослідження засвідчують, що інтеграція літературних, вико навських і візуальних практик створює умови для комплексного впливу на формування національної ідентичності та духовної стійкості суспільства. Підтверджено, що популяризація україномовного дитячого контенту, активне залучення широкої аудиторії й розвиток міжнародної співпраці демонструють значний потенціал проєкту як дієвого засобу культурної дипломатії та суспільної консолідації. Наголошено на доцільності його подальшого розвитку на постійній основі та масштабування в інші міста України, передусім у регіони, що зазнали найбільшого впливу російської культурно-мовної експансії.