Поняттєва система оркестрування в працях європейських і американських авторів ХІХ-ХХІ століть

Abstract

Досліджено трактування понять оркестрування, інструментування, тон, тембр, барва (колорит), фактура, ясність, щільність, звучність, з яких складається сучасна поняттєва система теорії оркестрування. Проаналізовано праці композиторів та педагогів різних національних шкіл: англійської — К. Гамільтон, С. Форсайт, американської — Ґ. Рід, Дж. Ваґнер, Дж. Ф. МакКей, В. Пістон, С. Адлер, французької — Г. Берліоз, Ш. Відор і Ш. Кьохлін, німецької — Л. Бусслер, Г. Ріман, К. Ройтер, польської — Ф. Вробель, Й. Павловський, М. Рибницький, української — Д. Клебанов. З’ясовано, що певні поняття (звук, регістр, діапазон) мають однакове значення в цих музичних традиціях. Розуміння решти отримує різні смислові відтінки. Так, тон охоплює спільний набір характеристик (висота, тривалість, гучність, тембр), але німецька традиція відокремлює ton і klang, де ton використовується як узагальнене поняття, а klang акцентує темброві якості звуку; у французькій традиції son передає загальну якість звуку, тоді як ton зосереджений на висотних і ладових характеристиках. Тембр і барва також трактуються по-різному. У німецькомовних джерелах темброві якості аналізуються з огляду на виконавські техніки, які впливають на перетворення звуку. У польських, французьких та українських — з позиції індивідуальних рис звуку інструмента, що в результаті використання сприймається як барва. В теорії фактури англомовні автори звертають увагу на розподіл музичних ліній, наголошуючи на гармонійному співвідношенні між ними; німецькомовні акцентують на регістрових і тембрових параметрах, які впливають на щільність та ясність звучання оркестрової фактури; франкомовні визначають фактуру через поєднання партій інструментів, динамічні й темброві переходи, що формують взаємодію звукових пластів; українські визначають як зміст, вкладений у структуру. Порівняння підходів до оркестрування в різних музичних традиціях виявляє єдність основних принципів і водночас багатогранність інтерпретацій.