Всеукраїнська прем'єра "Гордого бранця" Дж. Б. Перголезі : сучасні виклики та творчий пошук

Abstract

Статтю присвячено критичному осмисленню резонансної мистецької події – всеукраїнської прем’єри опери seria Дж. Перголезі «Гордий бранець» / “Il prigionier superbo”, яка відбулася у травні 2025 року у Харкові на сцені Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенка. Розглянуто питання насущності музики Дж. Перголезі і барокового репертуару для сучасного наукового та виконавського простору України; значимості даного проєкту для професійної перспективи виконавців – здобувачів мистецького вишу; пошуку засобів актуалізації барокового музичного тексту в умовах сьогодення. Окрему увагу приділено проблематиці наукових досліджень за темою творчої біографії та спадщини Дж. Перголезі, щодо встановлення авторства його музики. Масштабність фундаментальних розвідок, здійснених іноземними науковцями починаючи з 1970-х років, висвітлює значні прогалини у розробці кейса «музика та постать Дж. Перголезі» українськими митцями та дослідниками. Цим визначається мета роботи – довести значимість вивчення творчої спадщини композитора для вітчизняної науково-творчої практики, узагальнивши спостереження над особливостями диригентсько-сценічної реалізації опери «Гордий бранець» силами Оперної студії Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Методологія базується на комплексному підході, що поєднує історико-контекстуальний, жанрово-стильовий, інтерпретаційний види аналізу із загальнонауковими методами узагальнення та порівняння. Наукова новизна визначена відсутністю у вітчизняному музикознавстві досліджень, сфокусованих як на вивченні проблематики композиторської спадщини Дж. Перголезі, так і на розкритті диригентсько-постановочної специфіки музичної драми «Гордий бранець». Висновки. Доведено резонансність постановки музичної драми «Гордий бранець» Дж. Перголезі, здійсненої силами Оперної студії Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Підкреслено значимість поглибленого занурення студентів-виконавців до барокового музичного тексту, осягнення ними специфіки автентичного виконавства. Постановка барокової опери на сучасному етапі вимагає виконання певних засад, що відтворюють стиль епохи, характеризуючись як автентичність. На прикладі харківської версії «Гордого бранця» розкрито провідну роль диригента в процесі довготривалої підготовки музичного тексту від початку до фінального сценічного втілення. Старовинна музика передбачає точне відтворення барокового стилю гри навіть засобами сучасного інструментарію завдяки певній звуковій (тембральній) та штриховій адаптації, через дотримання точних темпів, динаміки, координації між оркестровими групами. Провідна роль поетичного тексту в драматургії опери-seria, як засобу комунікації між музикою та слухачами, фокусує увагу на питаннях фонетики італійської мови, вокальної артикуляції. Здійснення даного проєкту, з одного боку, відповідає вітчизняному мейнстриму останнього десятиліття, з іншого – сприяє залученню української творчої спільноти до загальносвітових процесів із вивчення музики минулого і, конкретно, спадщини Дж. Перголезі.