Професор Юлій Федорович Вахраньов : мистецтво педагогіки та педагогіка в мистецтві

Abstract

Досліджується творча діяльність Юлія Федоровича Вахраньова, ви значається його роль в контексті розвитку харківської фортепіанної школи. Як яскравий її представник, Ю. Ф. Вахраньов протягом 10 років очолював кафедру спеціального фортепіано Харківського інституту ми стецтв імені І. П. Котляревського. За допомогою комплексу дослідниць ких методів – історичного, феноменологічного, герменевтичного, си стемного, порівняльно- аналітичного – в статті вперше різнобічно осми слюються складові педагогічної системи митця та вирішується низка завдань: прояснити значення багаторівневого поняття «клас» як спільноти, де студенти здобувають певну сукупність професійних та людських якостей; проаналізувати наукові праці професора Ю. Ф. Вахраньова; виявити його загальні педагогічні принципи, спираючись на спогади сту дентів його класу. На основі записів уроків піаніста відтворено цінні ре комендації майстра щодо інтерпретування музичних композицій, висвіт лено засади його педагогіки, серед яких – індивідуальний підхід до кожного студента, концептуальна методологія, системність у виборі програми та роботі над кожним твором, атмосфера довіри на уроках фортепіано та в класі між учнями, виховання працьовитості та само критики, розвиток духовності. Підсумовується, що професор Ю. Ф. Вахраньов був не лише Вчителем для своїх студентів, а й безпереч ним духовним лідером, який створив, зокрема, успішно діючу педагогічну систему – гідний внесок у розвиток харківської фортепіанної школи.