Творчість Дмитра Гнатюка як втілення української національної співацької традиції

Abstract

В контексті новітньої історії України актуальним завданням теорії та практики вокального мистецтва, зокрема вокальної педагогіки як складової вищої мистецької освіти, постає переосмислення творчих здобутків блискучих співаків минулого. У статті пропонується творчий портрет видатного співака другої половини ХХ століття, Дмитра Гнатюка, та інтерпретаційний аналіз його пісенного репертуару. Відсутність у новітньому музикознавстві праць, присвячених творчій діяльності співака, розглянутої з позицій національних пріоритетів сучасної культури, зумовлює новизну представленого дослідження, здійсненого із залученням історичного, жанрово-стилістичного, інтерпретаційного підходів до розкриття обраної теми. Надано аналіз життєтворчості співака («генокод», віхи музичної кар’єри) і перлин інтерпретації ним української народної та авторської пісні. Визначено хара ктеристики виконавського стилю Д. Гнатюка: технічна досконалість – вражаюча техніка звуковедення (повний діапазон, перехідні зони не відчуваються, у високому регістрі голос ллється м’яко, заворожує оксамитовим тембром), унікальне відчуття темпоритму; «спів серцем»: внутрішнє (не на показ!) про живання пісні, артистична (маскулінна) харизма, у якій домінують щирість і сила Любові, інтимно-сповідальна інтонація, що втілює лірико-драматичну природу його світовідчуття і, відповідно, інтерпретації.