Колективна вільна імпровізація : дослідницький аналіз контекстного сприйняття структури

dc.contributor.authorКондрацька, Людмила Анатоліївна
dc.contributor.authorГребенюк, Наталя Євгеніївна
dc.contributor.authorЩур, Людмила Богданівна
dc.date.accessioned2026-07-27T12:46:51Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractМета роботи – здійснити порівняльний аналіз сприйняття колективної вільної імпровізації у різних творчих контекстах. Методологія дослідження спирається на системно-структурний, аналітично-прогностичний і компаративістський підходи. Наукова новизна – обґрунтування гіпотези про ототожнення слухачем структурних елементів вільної імпровізації і сучасної академічної композиції у різних контекстах. Висновки. У процесі порівняльного аналізу сегментування респондентами обох груп десяти різних записів (таких визнаних колективних виконавців вільної імпровізації, як Джордж Льюїс, Еван Паркер, Жоель Леандр, Дерек Бейлі та інших) і здійснення вирівнювання цих сегментацій у різних контекстах, було визначено збіги у характеристиці композицій впродовж певного часових проміжків [t – Δt; t + Δt]. Загалом було сприйнято 118 послідовностей із середнім значенням 5,9 послідовностей на частину. Загальне середнє значення всіх тривалостей становило 43,01 секунди зі стандартним відхиленням 21,14 секунди. Результати показали високий ступінь подібності сприйнятої структури: 64% сегментів перекривалися протягом 5-секундного кадру та 71% протягом 10 секунд. Крім того, ми засвідчили дві різні позиції: 1) інтоновані сигнали не залежать від породжувального (музичного) процесу; 2) формальна структура музичної композиції існує у різних творчих процесах, незважаючи на суб’єктивність естетичного досвіду. Цей експеримент наочно демонструє, наскільки контекстна інформація є фундаментальною для нашого сприйняття та суб'єктивної оцінки твору мистецтва. Однак, навіть якщо ми не маємо цієї контекстної інформації, ми схильні шукати підказки на підтримку певних уявлень, які раніше були сконструйовані в нашій базі знань. Результати пропонованого експерименту є першим кроком до аналізу властивостей сегментаційної форми та структури колективної вільної імпровізації порівняно з сегментацією нетональної сучасної музики. Предметом подальших досліджень може стати якість сприйняття музичної структури в колективній вільній імпровізації і створення такої структури в реальному часі на практиці.
dc.identifier.citationКондрацька Л. А., Гребенюк Н. Є., Щур Л. Б. Колективна вільна імпровізація : дослідницький аналіз контекстного сприйняття структури // Музичне мистецтво і культура. 2024. Вип. 39. С. 156-168.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-39-12
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-2885-138X
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0003-1279-2183
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-6432-7219
dc.identifier.urihttps://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/2322
dc.language.isouk
dc.publisherОдеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
dc.subjectКолективна вільна імпровізація, музична композиція
dc.titleКолективна вільна імпровізація : дослідницький аналіз контекстного сприйняття структури
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
document (28).pdf
Розмір:
986,34 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format