Виконавське трактування фантастичних образів опери М. Леонтовича "На русалчин Великдень"

Abstract

Мета статті – визначити особливості виконавської інтерпретації фантастичних образів опери М. Леонтовича «На русалчин Великдень». На підставі наукових розвідок визначена жанрова природа оперного opus’у національного генія та значення її розуміння для створення адекватного виконавського трактування. Методологія дослідження базується на застосуванні історико-контекстуального, жанрового, інтерпретаційного, інтонаційно-драматургічного, структурно-функціонального та компаративного методів аналізу. Проведений аналіз оперного цілого та його виконавських версій позначив шляхи створення власної інтерпретації фантастичних образів драматичного оперного етюду «На русалчин Великдень», втілених хоровою складовою музично-театрального твору. Наукова новизна полягає в тому, що в даному дослідженні вперше у вітчизняному музикознавстві та хорознавстві виявлені особливості процесу пошуку інтерпретаційної версії драматично-оперного етюду М. Леонтовича, надано визначення авторського жанрового імені та розкрита специфіка композиторської інтерпретації фантастичних істот в оперному жанрі. Висновки. У результаті аналізу «На русалчин Великдень» М. Леонтовича встановлено етапи розгортання музичної драматургії: експозицію, контр-експозицію, зав’язку, кульмінацію та розв’язку; розкрито еволюцію образів русалок. Виявлено, що фантастичні персонажі, створені за рахунок хорового чинника, формують дві оперно-хорові сюїти: розосереджену русалок та концентровану – підводного й лісового світів. Визначені драматургічні функції хорового чинника, зокрема: фантастична, символічна, колористична, дієва, коментатора, носія ключових слів, функція тла.