Принципи і техніки композиції західноєвропейського Середньовіччя (ХІ-XV ст.) як предмет вивчення історії контрапункту

Abstract

Метою вивчення навчальної дисципліни «Історія контрапункту» є ознайомлення з основними історичними тенденціями та проявами контрапункту, основними різновидами контрапунктичної техніки в умовах різноманітних складів письма в процесі становлення поліфонічних форм та жанрів. Актуальність запропонованої теми зумовлена необхідністю обґрунтування універсальних основ музичного мислення епохи Середньовіччя, її засадничих принципів і композиційних технік. Знання основ контрапункту епохи Середньовіччя для розуміння композиторських технік письма ХХ ст. є засадничим, тому вивчення їх у курсах «Поліфонії» та «Історії контрапункту» вбачається за необхідним. Мета роботи – визначити методологічні аспекти викладання принципів і технік композиції західноєвропейського Середньовіччя (ХІ–ХV ст.) в курсі «Історія контрапункту». Методологія дослідження спирається на загальні та спеціальні методи: системний, структурно-функціональний, порівняльний, текстологічний, метод інтонаційного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні принципів і технік композиції західноєвропейського Середньовіччя (ХІ–ХV ст.) як універсальних основ музичного мислення того часу. В статті підкреслюється значення літургійної монодії як тектонічної основи раннього багатоголосся, докладно характеризується метод одночасного комбінування (або координації) різних за своїми функціями мелодико-структурних елементів, дискантове (мотетне) багатоголосся, остинатно-варіантне формотворення. У висновках визначаються першочергові завдання з вивчення принципів і технік композиції західноєвропейського Середньовіччя, підкреслюється, що їх розуміння сприяє усвідомленню головних жанрово-стильових тенденцій в історичному процесі розвитку контрапункту в західноєвропейському музичному мистецтві.