Хорова бахіана як актуальна стратегія українського мистецтва (інтерпретологічний коментар)

Abstract

Запропоновано інтерпретологічний аналіз творів Й. С. Баха з репертуару камерного хору «Cantus» (художній керівник та диригент Е. Сокач) в якості маркера хорової бахіани в сучасній Україні. Концерт як «живий текст» – яскравий зразок актуалізації хорового мистецтва, що засвідчує репрезентацію творчого спадку барокової музики як стратегію творчої діяльності диригента. Відмінності хорового письма Й. С. Баха, стиль його композиторського мислення вивчаються на ґрунті порівняння авторської концепції твору, жанрової семантики та виконавської стилістики. Розглянуто хорову фактуру, поліфонію, артикуляцію, окремі диригентські вимоги до звукової та смислової реалізації бахівських партитур, які є зразками найвищої поліфонічної складності для хористів. Визначено роль диригента Е. Сокача як інтерпретатора музики Й. С. Баха: поліфонічна майстерність, риторична напруга, відтворення богословської глибини змісту композицій досягають у диригентському прочитанні виняткової єдності і вражаючої сили, надаючи виконанню майже сакрального статусу «богослов’я в звуках».