Аспекти історичного музикознавства-21

Abstract

Збірник презентує нові якості сучасного гуманітарного наукового простору й суспільного менталітету в цілому, спричинені глобалізуючим впливом стрімкого прогресу в сфері технологій та засобів комунікації. Значно поширилася тенденція до застосування комплексних інтегративних дослідницьких методологій, що дозволяють охопити широкий спектр взаємин музичних і позамузичних чинників, які стають імпульсами на шляхах історичного формування естетичних феноменів та викликають емерджентні, сінергетичні, ефекти, маркуючи творчий продукт співпраці композитора, лібретиста, режисера, художника‑дизайнера, артиста‑виконавця (статті 1 розділу). Інтерпретаційна складова, через доступність в медіа‑просторі масиву композицій, відтворюваних видатними митцями минулого й сучасності, позначається на сталих методиках жанрово‑стилістичного аналізу музично‑історичних явищ, набуваючи майже парадигмального статусу (2 розділ книги).Представлене наукове фахове видання адресоване, насамперед, мистецтвознавцям – викладачам закладів вищої художньої освіти, аспірантам, іншим професіоналам музично‑театральної сфери та може викликати певний інтерес прихильників мистецтва.

The collection presents new qualities of the modern humanitarian scientific space and social mentality as a whole, caused by the globalizing influence of rapid progress in the field of technologies and means of communication. The tendency to use complex integrative research methodologies has become significantly widespread, allowing to cover a wide range of relationships between musical and non-musical factors that become impulses on the paths of historical formation of aesthetic phenomena and cause emergent, synergistic effects, marking the creative product of cooperation between the composer, librettist, director, artist-designer, and artist-performer (articles of section 1). The interpretative component, due to the availability in the media space of an array of compositions reproduced by outstanding artists of the past and present, affects the established methods of genre-stylistic analysis of music-historical phenomena, acquiring an almost paradigmatic status (chapter 2 of the book). The presented scientific professional publication is addressed, first of all, to art historians - teachers of higher art education institutions, postgraduate students, other professionals in the music and theater sphere and may arouse some interest among art lovers.