Інтерпретація звукового образу лютні в сучасному гітарному музикуванні (на прикладі "Канаріо" Дж. Капсбергера)

Abstract

Статтю присвячено інтерпретації звукового образу лютні в сучасному гітарному виконавстві на прикладі твору «Канаріо» Джованні Джироламо Капсбергера. В гітарному мистецтві актуалізація спадщини стародавньої музики це, насамперед, повернення традицій лютневого музикування та виконавства на теорбі. «Канаріо» Дж. Капсбергера для теорби якнайкраще ілюструє тенденцію звернення сучасних виконавців до спадщини минулого. Мета дослідження – виявити особливості сучасного гітарного музикування, які спрямовані на актуалізацію старовинної європейської музики шляхом інтерпретації звукового образу лютні (на прикладі твору «Канаріо» Дж. Капсбергера). Методологія базується на жанрово-стильовому, історико-культурному та семантичному методах. «Канаріо» є репертуарним і затребуваним як виконавською практикою, так і слухацьким сприйняттям, проте він не постав об’єктом музикознавчих розвідок, що становить аспект новизни теми дослідження. Вкажемо також незначну кількість джерел, що спрямовані на дослідження як творчого здобутку Дж. Капсбергера, так і старовинного танцювального жанру канаріо, який теж потребує втрапляння в науковий обіг, що становить ще один аспект новизни. Висновки. Визначено жанрово-стильові особливості «Канаріо» Дж. Капсбергера, зокрема його зв’язок із танцювальною традицією та процесом емансипації інструментального мислення на межі Ренесансу і бароко. Проаналізовано архітектоніку твору. Особливу увагу приділено інтерпретаційним аспектам відтворення старовинних табулатур, орнаментики та фактури. Підкреслено, що сучасний виконавець виступає не лише реконструктором, а співтворцем звукового образу. Звуковий образ лютні, трансформований у гітарному середовищі, постає як музична форма культурної пам’яті, що актуалізує зв’язок минулого і сучасного в межах нового акустичного простору. Інтерпретація «Канаріо» Дж. Капсбергера засвідчує, що звернення до старовинного репертуару є не лише актом історичної реконструкції, а «живою» формою художнього переживання.