З історії вокального виховання студентів-акторів у Харкові (1930-ті – початок 1960 років)

Abstract

Вокальне виховання студентів-акторів є сферою взаємодії музичної та театральної освітньої традицій, що формувалися поколіннями, адже викладачі вокалу зазвичай мають класичну музичну освіту. На відміну від численних досліджень, присвячених вокальному навчанню співаків, діяльність викладачів сольного співу для акторів тривалий час залишалася поза увагою дослідників. Тому насамперед автори цієї розвідки хотіли віддати їм належне, вшанувати покоління викладачів, які вкладали свої сили у виховання актора, що спроможний співати на сцені, та проаналізувати зміни у концепціях та підходах до формування голосів акторів упродовж десятиліть. Хронологічно-документальний та історико-біографічний підходи дозволили окреслити період становлення театральної освіти у Харкові від 1930-х до початку 1960 років ХХ століття, аналітичний метод сприяв реконструкції системи вокального навчання студентів-акторів того часу. Вперше висвітлено постаті таких викладачів вокалу, як З. Малютіна та Т. Чубук-Олексієнко; розширено відомості про Л. Куриленко та Л. Шамеш. Залучено архівні документи – особові справи викладачів, накази директорів ХДК та ХДТУ, що наразі зберігаються в архіві Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.