KhNUAR
KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Камерно-вокальна лірика як рід виконавської традиції: національні та жанрово-стильові репрезентації
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Радкевич, Юлія Миколаївна; Radkevych, Yuliia Mykolaivna; Шаповалова Людмила Володимирівна
Дисертацію присвячено обґрунтуванню когнітивного погляду на камерно-вокальну лірику як іпостась професійної діяльності співака. Дефініція «лірика – рід виконавської традиції» виникла на ґрунті систематизації спостережень за концертно-артистичними презентаціями творів різних жанрів й стилів, національних традицій, які разом складають сучасну картину вокального мистецтва Харкова та всієї України. Постає проблема виховання універсального співака, що потребує нагального розв’язання саме зараз, в умовах глобалізації музичної культури світу. Мета дослідження – з’ясувати роль камерно-вокальної лірики в системі виконавської традиції в розмаїтті національних та жанрово-стильових репрезентацій. Надзавданням є розробка вчення про виконавську когнітивістику, сутність якої розкриє єдність національних, жанрово-стильових та персональних форм репрезентації вокальної лірики в творчості співака (співачки). У музикології вперше обґрунтовано статус камерно-вокальна лірика як роду виконавської традиції за історико-когнітивними, національно-жанровими та мовностильовими параметрами; уведено в науковий обіг низку понять: «виконавська когнітивістика», «лірика як рід виконавської традиції»; «лірична свідомість музики»; «вокально-виконавський стиль творчості»; з’ясовано, що жанрово-стилістичні тенденції європейської камерновокальної лірики знайшли відповідне відбиття і в українській музиці як національно-визначений тип ліричного Я-образу (homo cantor); здійснено виконавський аналіз знакових для ліричної свідомості європейської (Л.Бетховена, Ф.Шопена, Р.Вагнера) та вітчизняної традиції (Лесі Дичко) в світлі порівняльної інтерпретології; розглянуто типи української виконавської традиції крізь призму інтерпретаційної функції співака як співавтора; узагальнено роль творчості визначних українських співачок різних стильових напрямів (К.Цісик, Н. Матвієнко), які сформували лірикоцентризм жіночого сольного виконавства в мистецтві останньої третини ХХ – ХХІ століть.
Мистецтво сопрано як виконавський феномен: національні та мовностильові пріоритети
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2025) Сюн Яхуань; Xun Yahuang; Шаповалова Людмила Володимирівна
В диссертації вперше висвітлено статус (місію) мистецтва сопрано як виконавського феномена, який через тембро-образ персоніфікує жіночу іпостась світу та узагальнює мистецькі візії жінки в наскрізний архетип світової культури; здійснено порівняння мистецтва сопрано в контексті національних традицій Європи та Китаю, яке окреслило історико-культурні ландшафти їх розвитку, що дозволяє спиратися на ментальні механізми в процесі засвоєння співаками «чужої» культури; обґрунтовано шлях до інтерпретації іншомовних вокальних творів через метод дешифрування музично-поетичної символіки, що увиразнює когнітивну складову виконавської творчості; виявлено семантику тембрової персоніфікації тембру-амплуа сопрано в контексті національно-стильової репрезентації української та китайської картини світу; розкрито особливості вокальної лірики в творах символістського спрямування через гендерний аналіз (Б. Лятошинський, Леся Дичко); узагальнені архетипи жіночих образів у камерно-вокальних жанрах української та китайської музики.
Творчий доробок режисерки-сценографки Ольги Туруті-Прасолової
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Ждан, Дар'я Сергіївна; Лобанова Інга Вячеславівна
Ольга Турутя-Прасолова – професійна режисерка та художниця-постановниця театру, яка має понад двадцять років практичної роботи в театрі. Вона з когорти тих молодих режисерів, про кого немає багато інформації у відкритих джерелах, хоча навіть її перші кроки в професії мали успіх. Робота спрямована на виявлення характерних рис режисерської майстерності О. Туруті-Прасолової та окреслення базових позицій її діяльності як сценографа через аналіз та систематизацію її творчого доробку. Предметом дослідження є творчий доробок О. Туруті-Прасолової зі студентських років до теперішнього часу, мистецькі засади її як режисерки і сценографки на сцені професійного театру.
Діяльність харківських театрів під час повномасштабної фази російсько-української війни (2022-2024): проблеми, специфіка існування, репертуар
(Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, 2024) Кривоніс, Анна Олександрівна; Лобанова Інга Вячеславівна
В умовах повномасштабного вторгнення театри не припиняють своєї діяльності, вони складають великий механізм, займаючи важливу роль в культурному житті міста. Предмет дослідження: особливості діяльності театральних колективів міста Харкова в умовах повномасштабної війни. Мета роботи: розглянути особливості театрального процесу під час повномасштабного вторгнення на прикладі харківських театрів. Проаналізувавши репертуар харківських театрів у період 2022–2024 років, зазначаємо тенденцію звернення до драматургії сучасних українських авторів та української літературної класики. Наприклад, «Intermezzo» М. Коцюбинського, «Місто» В. Підмогильного набувають нового прочитання у режисурі Ольги Туруті-Прасолової в Харківському
академічному драматичному театрі. За п’єсами сучасних драматургів Ніни Захоженко, Олега Михайлова створює вистави головна режисерка Харківського театру ляльок Оксана Дмітрієва. Під час повномасштабного вторгнення простежується і процес об’єднання харківських театрів.
"Інтродукція і варіації" для флейти та фортепіано Ф. Кулау: композиторська та виконавська інтерпретації
(Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, 2024) Нeстeрeнкo, Гaнна Oлeксaндрiвна; Алeксaндрoвa Oксaнa Oлeксaндрiвнa
Переосмислення виконавської та композиторської творчості видатного німецько-датського композитора кінця XVIII та початку XIХ століть Фрідріха Кулау на прикладі «Інтродукції та варіацій на тему романсу опери “Евріанта”” , та визначення специфіки його творчості, як композитора на шляху оновлення засобів музичної виразності в флейтових творах, складають актуальність даного дослідження. Мeтa дoслiджeння –визнaчити спeцифiку твoрчoстi Ф.Кулaу в “Iнтрoдукцiї тa вaрiaцiй нa тeму рoмaнсу oпeри “Eврiaнтa””. Нaукoвa нoвизнa рeзультaтiв дoслiджeння пoлягaє в тoму, щo вoни прeдстaвляють сoбoю oдин з пeршиx дoсвiдiв виявлeння фaктурниx oсoбливoстeй твoрiв Ф. Кулaу нa приклaдi вaрiaцiй для флeйт тa фoртeпiaнo.