KhNUAR
KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Віртуальний хор як звукорежисерська інтерпретація ( на прикладі хорової творчості Ерікса Ешенвальдса)
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Штапура, Олександр Вікторович; Фартушка Олексій Дмитрович
Ерікс Ешенвальдс є одним з найвидатніших сучасних композиторів Латвії, який швидко здобув міжнародне визнання за свої хорові твори. Він є автором близько 220 творів, серед яких інструментальна, хорова, вокальноінструментальна музика, електронна музика та мультимедійні симфонії з відеопроекцією. Ешенвальдс відзначається своєю здатністю створювати музику, яка одночасно є доступною для аматорських хорів і надзвичайно значущою для професійних колективів. В магістерській вперше в музичній науці досліджено хорову творчість Е. Ешенвальдса в контексті стильових процесів ХХІ століття, репрезентовано основні параметри композиторського стилю Е. Ешенвальдса, охарактеризовано особливості звукорежисерської інтерпретації.
Жанрово-стилістична еволюція піснеспіву «Alleluia» в західноєвропейській хоровій музиці
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Шамова, Юлія Сергіївна; Батовська Олена Миколаївна
В ході даного дослідження було прослідковано еволюцію піснеспіву на текст alleluia від григоріанського хоралу, де головним формотворчим елементом була секвенційність і юбіляції, до самостійної частини ораторії, кантати, псалому чи мотету, а також взагалі самостійного твору, мініатюри. Матеріалом дослідження стали твори на текст Аlleuia таких композиторів як Перотина, Палестрини, В. Берда, Д. Букстехуде з кантати Der Herr ist mit mir («Господь на моєму боці»), BuxWV 15, Й. С. Баха з мотету «Lobe den Herrn», Г. Ф. Генделя з ораторії «Мessia» хор № 42 «Hallelujah», В. А. Моцарта з мотету Exsultate, Jubilate, K 165 («Радійте, радійте»), Л. Бетховена з ораторії «Христос на Масличній горі», Дж. Россіні Alleluia, Дж. Раттера Cantus Alleluia, А. Пярта Tropus Alleluia, Р. Твардовського «Alleluia» та Ф. Сікстена «Alleluia». В магістерській вперше здійснено дослідження творів на текст Аlleluia - від канонічних до авторских зразків, вперше зібрані і уточнені статистичні дані про країни написання, склад виконавців творів на текст Аlleluia.
Втілення філософсько-естетичної концепції К. Пендерецького періоду fin de siècle у творчості композитора кінця ХХ - початку ХХІ століть
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Олійник, Світлана Олегівна; Жданько Андрій Миколайович
У магістерській роботі надано загальну характеристику культурно-мистецької атмосфери Західної Європи кінця ХХ — початку ХХІ століть та визначено провідні ознаки культури періоду fin de siècle, здійснено переклад та аналіз лекцій трактату К. Пендерецького «Лабіринт часу», обґрунтовано філософсько-естетичну концепцію митця періоду fin de siècle та визначено її місце у загально-мистецькому дискурсі Європи на межі ХХ — ХХІ століть. Отримані результати дослідження намічають перспективу подальшого вивчення феномена особистості Кшиштофа Пендерецького, ґрунтовного розгляду філософсько-естетичних засад митця періоду fin de siecle та детального аналізу творчої спадщини композитора кінця ХХ – початку ХХІ століть.
Авторське інструментування як різновид композиторської творчості (на прикладі аналізу творів В. Птушкіна та Д. Малого)
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Сиротюк, Михайло Олександрович; Савченко Ганна Сергіївна
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що у наукових джерелах авторське оркестрування як різновид композиторської творчості є мало вивченою проблемою. Натомість, дотичні теми є доволі розробленими: це, теоретичні й історичні питання оркестрування. Матеріалом дослідження є твори В. Птушкіна - «Увертюра» та «Брендфордська відьма» з циклу «Віндзорські бешкетниці» у двох оркестрових редакціях; Д. Малого - «Пасакалія» для фортепіано і для струнного оркестру; «Остання пісня Янгола» для двох фортепіано і для камерного оркестру. На основі аналізу наукових джерел (праці Д. Клебанова, С. Коробецької, С. Костки, І. Тукової, Г. Каширцева) систематизовано різні точки зору на поняття «фактура» і «оркестрова фактура». Визначено, що особливостями оркестрової фактури є: багатоелементність, діалектична єдність з оркестровим стилем (епохальним та індивідуальним) та жанром, нерозривний зв’язок із тембром. Оркестрова фактура, як і будь-яка фактура, виконує важливі функції, зокрема формотворчу, колористичну,
стильоутворювальну, жанроутворювальну, драматургічну, смислоутворювальну (концептуальну).
Оперно-хорова творчість українських композиторів XVIII – XIX ст. [друкований аналог електронного видання]
(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2024) Белік-Золотарьова, Наталія Андріївна
Навчальний посібник присвячено вивченню категорії оперно-хорова творчість і обґрунтуванню драматургічної ролі хорового чинника в оперних творах вітчизняних митців, зокрема: М. Березовського, Д. Бортнянського,
І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, С. Гулака-Артемовського, П. Сокальського, М. Аркаса, А. Вахнянина, М. Лисенка. Простежено еволюційні процеси щодо запровадження хорового компонента в оперному
цілому, виявлено особливості хорової драматургії в операх різних жанрових спрямувань. Посібник адресовано здобувачам і викладачам закладів вищої освіти мистецького спрямування.