KhNUAR
KhNUAR - Kharkiv National University of Arts Repository
Вітаємо!
Ласкаво просимо до Електронного архіву Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського!
Репозитарій (KhNUAR ) наповнюється науковими та навчально-методичними матеріалами, роботами здобувачів вищої освіти (за умови наявності рецензії наукового керівника) та іншими документами, створеними співробітниками університету.
Розміщуйте свої публікації та відкриті освітні ресурси (OER) у репозитарії KhNUAR, сприяйте підвищенню рейтингу університету.
Ознайомтесь з положенням про репозитарій
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- У фонді зберігаються видання науковців університету
Нові надходження
Авторське інструментування як різновид композиторської творчості (на прикладі аналізу творів В. Птушкіна та Д. Малого)
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Сиротюк, Михайло Олександрович; Савченко Ганна Сергіївна
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що у наукових джерелах авторське оркестрування як різновид композиторської творчості є мало вивченою проблемою. Натомість, дотичні теми є доволі розробленими: це, теоретичні й історичні питання оркестрування. Матеріалом дослідження є твори В. Птушкіна - «Увертюра» та «Брендфордська відьма» з циклу «Віндзорські бешкетниці» у двох оркестрових редакціях; Д. Малого - «Пасакалія» для фортепіано і для струнного оркестру; «Остання пісня Янгола» для двох фортепіано і для камерного оркестру. На основі аналізу наукових джерел (праці Д. Клебанова, С. Коробецької, С. Костки, І. Тукової, Г. Каширцева) систематизовано різні точки зору на поняття «фактура» і «оркестрова фактура». Визначено, що особливостями оркестрової фактури є: багатоелементність, діалектична єдність з оркестровим стилем (епохальним та індивідуальним) та жанром, нерозривний зв’язок із тембром. Оркестрова фактура, як і будь-яка фактура, виконує важливі функції, зокрема формотворчу, колористичну,
стильоутворювальну, жанроутворювальну, драматургічну, смислоутворювальну (концептуальну).
Оперно-хорова творчість українських композиторів XVIII – XIX ст. [друкований аналог електронного видання]
(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2024) Белік-Золотарьова, Наталія Андріївна
Навчальний посібник присвячено вивченню категорії оперно-хорова творчість і обґрунтуванню драматургічної ролі хорового чинника в оперних творах вітчизняних митців, зокрема: М. Березовського, Д. Бортнянського,
І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, С. Гулака-Артемовського, П. Сокальського, М. Аркаса, А. Вахнянина, М. Лисенка. Простежено еволюційні процеси щодо запровадження хорового компонента в оперному
цілому, виявлено особливості хорової драматургії в операх різних жанрових спрямувань. Посібник адресовано здобувачам і викладачам закладів вищої освіти мистецького спрямування.
Хорові твори на біблійні тексти В. Степурка: духовно-семантичний підхід
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Черторижська, Марія Сергіївна; Александрова Оксана Олександрівна
Матеріал дослідження: псалмодія «Монологи віків» для мішаного хору та солюючих інструментів (у 14 частинах) на канонічні тексти (2013); хорова притча «Випробування Йова» за Книгою Йова для хору та Basso solo (2018); хорова мініатюра «Я кликав з нещастя свого до Господа…» за Книгою пророка Йони для мішаного хору без супроводу (партитури, аудіо- та відеозаписи зазначених духовних творів В. Степурка). Наукова новизна отриманих результатів полягає насамперед в актуалізації духовно-семантичного підходу, оскільки він поглиблює музикознавчі ідеї стосовно розуміння стильових явищ в музиці. Досліджено змістовну складову духовних творів В. Степурка у аспекті музичної риторики та гомілетики як невід’ємних складових при аналізі творів з християнською символікою.
Фортепіанна творчість Йосипа Шиллінгера: риси композиторського стилю
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Оксенчук, Дар’я Володимирівна; Борисенко Марія Юріївна
Пропонована магістерська робота є першим українським досвідом дослідження фортепіанного спадку Й. Шиллінґера, що так само в українському музикознавстві раніше не розглядався. Натомість, цей доробок, поряд із іншими творами композиторського портфоліо стає яскравим прикладом втілення оригінального композиторського мислення та стилю, унікального інноваційного внеску у розвиток музичного мистецтва першої половини ХХ століття, систематизованих музикантом в авторських монументальних працях «Шиллінґерівська система музичної композиції» («The Schillnger system of musical composition») та «Математичні основи мистецтва» («The Mathematical Basis of the Arts»). Мета дослідження – визначити риси індивідуального
композиторського стилю Й. Шиллінґера на прикладі його фортепіанної творчості, презентованої у магістерській розробці двома фортепіанними
циклами – «Ексцентріада» та «П’ять п’єс».
Жанрово-стильові особливості симфонічної творчості Мирослава Скорика: специфіка диригентської інтерпретації
(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2024) Номировська, Єлизавета Вікторівна
Мирослав Скорик є представником львівської композиторської школи, у своїй музичній творчості взаємодіяв з різними жанрами та стильовими напрямками. Серед жанрів симфонічної музики, яскраво вирізняються твори у яких він звертався до фольклорної музичної традиції, зокрема, найбільшу увагу отримала саме гуцульська традиція музикування. Матеріалом дослідження обрано симфонічний твір Мирослава Скорика: сюїту для симфонічного оркестру «Гуцульський триптих» 1965 року (партитури та відео та аудіоматеріали). Наукова новизна отриманих результатів полягає у ґрунтовному дослідженні жанрово-стильових особливостей та специфіки диригентської інтерпретації на прикладі симфонічних творів українського композитора Мирослава Скорика.