Кафедра сольного співу та оперної підготовки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра сольного співу та оперної підготовки за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 66
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Актуалізація мистецтва контртенора в музичній культурі сучасності(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Запорожан, Дмитро ВіталійовичМета дослідження – довести актуалізацію виконавського мистецтва контртенора у культурі сучасності. Практичний інтерес представляє розділ загальних особливостей у роботі над вокальним твором доби бароко. Приділяється увага барочним особливостям ритму, темпу, мелодичних відтінків. Можна дійти віисновку, що основний, найбільш актуальний репертуар для контртенорів – бароковий. Проте композитори ХХ–XXI століть працюють над створенням і нового репертуару, що буде демонструвати затребуваність голосу в рамках сучасної стилістикиДокумент Амплуа драматичного тенора в італійській опері кінця ХІХ початку ХХ століття (на прикладі творів Дж. Верді, Р. Леонкавалло, Дж. Пуччіні)(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Ген, ЮйпенМатеріалом дослідження виступають музичний текст (клавіри, партитури) партій Отелло з опери «Отелло» Дж. Верді , Каніо з опери «Паяци» Р. Леонкавалло, Калаф з опери «Турандот» Дж. Пуччіні; а також їх сценічні версії – інтерпретації видатних тенорів – Йозефа Кауфмана (Отелло, Каніо), Роберто Аланьї (Отелло, Каніо, Калаф), Марчелло Джордані (Каніо), Лучано Паваротті (Калаф); Розаріо Ла Спіна (Калаф). Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в роботі вперше здійснюється порівняння сучасних виконавських інтерпретацій партії Отелло, Каніо та Калафа.Документ Борис Тищенко "Три пісні на вірші Марини Цвєтаєвої": досвід виконавської інтерпретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Лядова, АлінаМета роботи полягає у тому, щоб проаналізувати вокальний цикл Б. Тищенка та виявити особливості виконавської інтерпретації. В роботі вперше вокальний цикл розглядається в аспекті традицій пісенного жанру, що сприяє найбільшому зв’язку поезії й музики. Також розглядаються особливості вокальної циклічної форми, де єдність пісень створюється не тільки загальною ідейно-смисловою спрямованістю, але і структурно, спираючись на принципи формоутворенняДокумент "Вестсайдська історія" Л. Бернстайна: від літературного першоджерела до кіномюзиклу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Майсурадзе, Анна ТенгизівнаМатеріалом дослідження виступають трагедія «Ромео та Джульєтта» В. Шекспіра, лібрето А. Лоренца / A. Laurents [58], партитура «Вестсайдської історії» []; сценарій Т. Кушнера / T. Kushner (2019) [34], кінострічки Р. Вайса / R. Weiss, Дж. Роббінса / J. Robbins (1961) [54]); C. Cпілберга (2021) [55]. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що з метою визначення особливостей інтерпретації мюзиклу в історичному процесі вперше пропонується аналіз «Вестсайдської історії» Л. Бернстайна в кінострічках Р. Вайса, Дж. Роббінса та С. СпілбергаДокумент Виконавська інтерпретація вокальних творів Е. Гріга на вірші німецьких поетів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Зуєва, Євгенія ГеннадіївнаМета дослідження полягає у виявленні специфіки відбору та трактовки Е. Грігом німецької поезії в його камерно-вокальній ліриці, визначенні можливих шляхів інтерпретації його пісень та найбільш переконливої виконавської версії ор. 2, ор. 4 та ор. 48 Е. Гріга для побудови власної моделі інтерпретації зазначених циклів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в магістерській роботі вперше запропоновано виконавський аналіз пісень ор. 2, ор. 4 Е. Гріга (деякі виконавські аспекти ор. 48 розглядає С. Джаррет [57]), а також порівняння їх виконавських версійДокумент Виконавський аналіз образу Анни з опери "Украдене щастя" Ю. Мейтуса(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Гогайзель, Ольга СергіївнаМета дослідження – визначити специфіку виконавської інтерпретації образу Анни з опери «Украдене щастя» Ю. Мейтуса. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше запропоновано виконавський аналіз образу Анни з опери «Украдене щастя» Ю.Мейтуса (на прикладі двох арій героїні), який охоплює такі позиції: особливості взаємодії слова і музики, розкриття психологічного портрету героїні і виконавську специфіку втілення образуДокумент Виконавський стиль Миколи Коваля(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Вєтров, Олексій ВолодимировичМета дослідження – виявлення домінант виконавського стилю Миколи Коваля на прикладі його інтерпретацій зразків оперного мистецтва та камерної музики. Пропонована робота є однією з перших, в якій досліджується виконавський стиль народного артиста України, професора М. П. Коваля. Дана робота мала на меті виявлення унікальних рис виконавського стилю співака на основі власного досвіду спілкування з М. П. КовалемДокумент Виконавсько-стильові традиції у творчості Г. Свиридова (на прикладі тенорових партій)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Коноров, Олексій ОлексійовичМета дослідження – виявити виконавські труднощі, проблеми та традиції втілення в контексті тенорового репертуару на прикладі маленької кантати «Деревянная Русь» (1964) Г. Свиридова. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що магістерська робота є однією з перших спроб комплексного дослідження художнього світу Г. Свиридова крізь призму професійного формування співака, зокрема, тенорового репертуару, з урахуванням виконавських труднощів і традиційДокумент Виконавські інтепретації образу Джоконди з одноіменної опери А. Понк'єллі(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Шадманова-Стратійчук, Анна ОлександрівнаМета дослідження – виявити особливості сценічних втілень образу Джоконди з однойменної опери Амількаре Понк’єллі за допомогою порівняльного аналізу різних виконавських інтерпретацій. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дане наукове дослідження є один з перших дослідів виявлення особливостей вокально-сценічного втілення образу Джоконди з однойменної опери А. Понк’єллі на основі порівняння їх різних виконавських інтерпретацій. Дані образи розглянуто також з позиції виконавської проблематики і реалізації композиторського задумуДокумент Вокальна сюїта на слова Мікеланджело Буонаротті Д. Шостаковича: порівняльна характеристика інтепретаційних версій(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Момот, Михайло ВолодимировичМета дослідження – на ґрунті порівняльного аналізу двох виконавських версій Є. Нестеренка та Д. Хворостовського виявити специфіку їх прочитання Вокальної сюїти Д. Шостаковича на слова Мікеланджело Буонаротті. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі вперше пропонується порівняльний аналіз виконавських версій (Є. Нестеренка та Д. Хворостовького) Вокальної сюїти на слова Мікєланджела Буонаротті Д. Д. ШостаковичаДокумент Вокальна творчість Роберта Шумана: виконавський аспект(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Тан, ЦзіньюйМатеріалом роботи є виконавські версії пісень та циклів Шумана німецьких (Фішер-Діскау, Е. Шварцкопф), британських (Ян Бостридж), американських (Луїз Маршалл) співаків, виконання циклу «Мірти» Ніною Дорліак зі Святославом Ріхтером, виконавська версія «7 пісень на вірші Єлизавети Кульман» Тетяною Вєркіною (Україна). Наукова новизна отриманих результатів пов’язана з досвідом виконавського аналізу пісенної творчості Р. Шумана у жанрово-стильовому та інтерпретаційному аспекті з погляду наслідування національної виконавської школи.Документ Вокальний цикл Г. Берліоза "Літні ночі" як предмет виконавського прочитання(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Мазур, Діана ВолодимирівнаМета дослідження – відстежити параметри виконавського прочитання вокального циклу Г. Берліоза «Літні ночі» для обґрунтування коректної інтерпретації композиторського стилю в сучасній співацькій практиці. Наукова новизна отриманих результатів – вперше робиться спроба аналізу виконавської інтерпретації вокального циклу Г. Берліоза «Літні ночі» та визначається низка властивостей, котрі необхідні виконавцям для розуміння поетичної семантики Т. Готьє в камерній музиці французького МайстраДокумент Вокальний цикл з "Пісень Хіросіми" І. Карабиця: діалог культур сходу і заходу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Шаповалова, Тетяна СергіївнаМета – виявити жанрово-стильові домінанти вокального циклу «З пісень Хіросіми» І.Карабиця в аспекті діалогу культур Сходу і Заходу. Наукова новизна отриманних результатів дослідження полягає в подальшому вивченні камерно-вокальної творчості І. Карабиця в науковому аспекті, недостатньо розробленому в вітчизняному музикознавстві. У даній магістерській роботі вперше досліджено жанрово- стильові домінанти вокального циклу «З пісень Хіросіми» І.КарабицяДокумент Вокально-сценічна інтепретація у сучасному режисерському театрі (на прикладі творчості Рене Флемінг та Крістене Ополайс)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Перепелиця, Валерія ОлексіївнаМета дослідження - виявити особливості вокально-сценічної інтепретації у сучасному режисерському театрі. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що воно є одним з перших досвідів аналізу специфіки сценічно-виконавського втілення образів Русалки з однойменної опери А. Дворжака та Тетяни з опери "Євгеній Онегін" П. І ЧайковськогоДокумент Вокально-сценічні традиції втілення образу демона з опери Антона Рубінштейна "Демон"(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Жолновач, Антон ВіталійовичМета роботи — виявити особливості вокально-сценічної традиції втілення образу Демона на основі порівняльного аналізу інтерпретаційних версій. Наукова новизна отриманих результатів пропонованої роботи полягає в тому, що вона, розвиваючи ідеї порівняльного музикознавства, фокусує увагу на виявленні вокально-сценічних традицій образу головного героя опери «Демон» Антона Рубінштейна. Постать Демона розглянуто з позиції виконавської проблематики, інтерпретації та реалізації композиторського задуму виконавцями різних поколіньДокумент Вокальні відчуття та їх роль у камерній та оперній практиці співака (порівняльний аналіз)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Синяговський, БогданМетою роботи є розгляд усіх відчуттів співака, які мають відношення до його професійної музичної діяльності, як камерної так і оперної і в зв’язку з цим, особливості виконавської інтерпретації.Документ Вокальні твори А. Шенберга ор. 22: композіційний та виконавський аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Науменко, Ірина ОлексіївнаМета роботи – виявити жанрово-стильові та інтерпретаційні особливості 4 пісень для середнього голосу ор. 22 А. Шенберга на прикладі запису виконавських версій Кетрін Він-Роджерс з Лондонським філармонічним оркестром та Катажини Отчик з ансамблем «Прометей» у аранжуванні Фелікса Грайссле. Наукова новизна результатів полягає зокрема у тому, що вперше здійснений композиційно-драматургічний і інтерпретаційно-виконавський аналіз чотирьох пісень ор. 22 А. ШенбергаДокумент Вокальні твори В. М. Птушкіна у виконавській інтерпретації В. О. Болдирєва (на прикладі камерної кантати " В ім'я пані любові")(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Ярова, Ксенія ВіталіївнаНовизна результатів дослідження полягає у тому, що вперше: - досліджено камерну кантату В. М. Птушкіна «В ім’я пані любові» на слова Данте в аспекті виконавського аналізу; дослідженно виконавську інтерпретацію В. О. Болдирєва камерної кантати В. М. Птушкіна «В ім’я пані любові»; проведено бесіду з професором В. О. Болдирєвим щодо історії роботи над камерною кантатою В. М. Птушкіна «В ім’я пані любові» і створення виконавцем власної інтерпретації. Матеріал дослідження – рукопис партитури камерної кантати В. М. Птушкіна «В ім’я пані любові»; аудіозапис виконання твору на фестивалі Київ Мюзік Фест 1992 рокуДокумент Вокальні цикли Лесі Дичко: стильовий та виконавський аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Сердюченко, Юлія ОлексіївнаМета дослідження – виявити особливості інтерпретаційного підходу до виконання вокальних циклів Лесі Дичко: «Настрої», «Пастелі», «Пейзажі» та «Енгармонійне». Новизна отриманих результатів дослідження полягає у виявленні стильової специфіки та особливостей інтерпретаційного підходу виконання вокальних циклів Лесі Дичко, котрі раніше не досліджувалися у визначеному аспектіДокумент Втілення образу Мімі в опері "Богема" Дж. Пуччіні(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2022) Лю, ЇнМатеріал дослідження – опера «Богема» Дж. Пуччіні (клавір, аудіо- та відео- записи виконання опери, у яких партію Мімі виконують Т. Стратас (Метрополітен-опера, 1981, реж. Ф. Дзеффіреллі), М. Френі (фільм-опера, 1965, реж. Ф. Дзеффіреллі), Ш. Баркер (Sydney Opera House, 1993, реж. М. Баз Лурманн). У дослідженні вперше систематизуються та аналізуються наявні підходи до дослідження оперної творчості Дж. Пуччіні.