Кафедра оркестрових струнних інструментів
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра оркестрових струнних інструментів за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 45
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Авторський голос у камерно-інструментальній творчості Альфреда Шнітке(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Григоренко, Ірина ОлегівнаУ дослідженні вперше систематизуються та аналізуються наявні підходи до дослідження камерно-інструментальної творчості А. Шнітке; виявлено авторський голос як персоналізацію образа автора у «Прелюдія пам’яті Д. Шостаковича», «Присвячення Паганіні», «MozArt», «Moz-Art a la Haydn»; запропоновано визначення авторського голосу в музичному творі, спираючись на досвід композиційно-драматургічного та стильового аналізу камерно-інструментальних творів А. ШніткеДокумент Альтова соната в творчості Пауля Гіндеміта, Богуслава Мартіну і Ребекки Кларк: жанрово-стильова специфіка та інтерпретаційні підходи(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Скворонська, Анастасія ГригорівнаМета дослідження – розкрити жанрово-стильові особливості та інтерпретологічні підходи до прочитання сонати для альта і фортепіано в європейській музиці першої половини ХХ сторіччя. Вперше в українському виконавському музикознавстві здійснено аналіз сонат для альта і фортепіано Б. Мартину, Р. Кларк, а також А. Бакса. Європейське альтове мистецтво першої половини ХХ ст. висвітлено як системний історичний об’єкт, що єднає в собі виконавське середовище, композиторський доробок у сфері альтової музики, засади альтової освіти, реалії нотного видавництва тощоДокумент Ансамблеве письмо в струнних квартетах Бели Бартока(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Левченко, Петро СергійовичВ роботі досліджено і систематизовано принципи ансамблевого письма в струнних квартетах Б. Бартока; запропонована дефініція поняття «квартетне письмо»; досліджено еволюцію ансамблевого письма в струнних квартетах від доби класицизму до кінця ХІХ ст. на матеріалі обраних творів Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. ван Бетховена, Ф. Мендельсона, Й. Брамса та П. Чайковського. Подальшого розвитку набули наукові положення щодо ансамблевого письма, специфіки жанру струнного квартету, особливостей рішення жанру квартету з точки зору ансамблевої взаємодії в творчості композиторів ХVІІІ і ХІХ ст.Документ Виконавство на струнно-щипкових інструментах в Китаї: етапи розвитку(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2022) Сюй ВеньцзеУ музичній культурі Китаю струнно-щипкові інструменти займають значне місце. Вони відрізняються різноманіттям видів, широким поширенням і виразністю тембрів. Найбільш популярними є цинь, гуцинь, піпа, чжен, гуджен, конгху. Струнно-щипкові інструменти є найдавнішими і улюбленими в народі, вони супроводжують багато важливих подій в житті людини, служать невід'ємною частиною традиційних обрядів і звичаїв. За багатовікову історію розвитку в Китаї накопичено багатий досвід виконавства на цій групі інструментів, апробований цілий спектр різноманітних прийомів гри. Даний шар можна назвати одним із символів китайської національної музичної культури в ціломуДокумент Виконавська концепція твору: конкурсний вимір (на матеріалі другого скрипкового концерту Г. Венявського)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Стеріна, Валерія МихайлівнаМета дослідження – визначити прояви творчої індивідуальності солістів-конкурсантів XV Міжнародного конкурсу ім. Г. Венявського у їх виконавських прочитаннях Другого скрипкового концерта Г. Венявського. В даній науковій роботі вперше встановлені історичні зв’язки аналізованого твору з симфонічними творами романтичної епохи (Четверта симфонія Р. Шумана, психологічними інструментальними драмами П. Чайковського (Четверта, П’ята, Шоста симфонії); композиційно-драматургічні принципи Другого скрипкового концерту Г. Венявського вперше співставлені з симфонічною концепцією та програмою Четвертої симфонії П. Чайковського; виконано компаративний аналіз обраних виконавських версій Другого скрипкового концерту; особливу увагу приділено інтерпретаціям, що були здійснені солістами-скрипалями в умовах конкурсного змаганняДокумент Виконавська інтерпретація скрипкових фантазій Г. Ф. Телемана в контексті HIP(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Холодкова, Олена СергіївнаМета дослідження – виявити виконавську специфіку фантазії Г. Ф. Телемана в аспекті історично інформованого виконавства. У даній роботі вперше проаналізовано дослідження зарубіжних музикознавців, які написані англійською мовою і на сьогодні не є перекладеніДокумент Відтворення "образу" інструменту в сонаті для арфи соло Ф. Дізі(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Андрусенко, Ірина ОлегівнаМета дослідження – виявити особливості арфового стилю в його втіленні Ф.Дізі. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вона є першим досвідом розгляду Сонати Ф.Дізі як класичного зразку відтворення данного жанру в арфовому мистецтвіДокумент Драматургічні особливості сучасної скрипкової музики на прикладі творів для скрипки Валентина Сильвестрова(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Мусаєва, ЛюдмилаМета дослідження – визначити особливості драматургії сучасної скрипкової музики на прикладі творів для скрипки Валентина Сильвестрова. Матеріалом дослідження є партитури та аудіо записи творів «Драма» для скрипки, віолончелі і фортепіано (1970-1971), «Постлюдія No2» для скрипки, «Пост скриптум» (1990) - соната для скрипки та фортепіано, «25.10.1893 in memoriam P.I.Tsch» (2004) для скрипки та фортепіано. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше було проаналізовано особливості композиційної драматургії творів для скрипки зрілого та пізнього періодів творчості Валентина Сильвестрова з точки зору еволюції стилю композитораДокумент Еволюція жанру струнного квартету в творчості Е. Вілла- Лобоса(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Шепельська, Олександра ДмитрівнаМетою дослідження є виявлення еволюції жанру струнного квартету в творчості Е. Вілла-Лобоса та специфіки виконання зразкових творів. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в ній вперше в українській інтерпретології здійснюється аналіз особливостей виконання Квартетів №№3, 11 та 15 Е. Вілла-ЛобосаДокумент Еволюція індивідуального композиторського стилю Е. Шегрена(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Цапріка, Тетяна ЛеонідівнаНаукова новизна магістерської роботи полягає у тому, що вперше пропонується аналіз п’яти Сонат для скрипки з фортепіано Е. Шегрена як показовий фактор еволюції композиторського стилю. Вперше проведено порівняльний виконавський аналіз та аналіз інтерпретацій Сонати No 1 ор.19 двох шведських камерних ансамблів: Toбіас Рінгборг (скрипка) - Андерс Кілстром (фортепіано) та Ден Альмгрен (скрипка) - Стефан Бойстен (фортепіано).Документ Жанрова та виконавська специфіка концертів для альта з оркестром Яна Стаміца, Антоніна Стаміца і Карла Стаміца. Їх місце в еволюційному розвитку альта як сольного інструменту(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Мелешко, Світлана АндріївнаМета дослідження – виявити жанрову та виконавську специфіку концертів для альта з оркестром Стаміців в контексті традицій Мангеймської школи та безпосередній вплив альтової творчості сім’ї Стаміців на розвиток альтового виконавства від XVIІІ до ХХ століття. Наукова новизна отриманих результатів визначається відсутністю спеціальних досліджень, присвячених інтерпретаційним і виконавським аспектам концертів для альта з оркестром К. Стаміца, Я. Стаміца та А. Стаміца а також впливу їхньої творчості на становлення ролі альта в творчості композиторів XVIІІ - ХХ століттяДокумент Концерт для віолончелі з оркестром e-moll Е. Елгара op. 85: досвід виконавського аналізу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Альохіна, Анастасія ІгорівнаОб’єктом дослідження є авторський стиль композитора на прикладі концерту для віолончелі з оркестром Е. Елгара. Наукова новизна роботи складається з того, что в ній вперше детально досліджується Концерт для віолончелі з оркестром e-moll Е. Елгара, деякі його біографічні данні, пов’язані безпосередньо с історією написання концерту, а також його співпраці з музикантами-виконавцямиДокумент Концерт для скрипки з оркестром Е. Корнгольда в аспекті виконавської інтерпретації(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Пророка, Дарина АндріївнаМета дослідження – виявити особливості виконавських інтерпретацій Концерту для скрипки з оркестром D-dur, ор. 35 Е. Корнгольда. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що дана атестаційна робота постає першою спробою у вітчизняному музикознавчому просторі виявити особливості виконавських інтерпретацій Концерту для скрипки з оркестром D-dur, ор. 35 Е. КорнгольдаДокумент Концерт для скрипки з оркестром ор. 14 С. Барбера у виконавській традиції(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2023) Стеценко, Катерина ЮріївнаМета дослідження – виявити специфіку виконавського втілення Концерту для скрипки з оркестром ор. 14 С. Барбера у інтерпретаційних концепціях Іссака Стерна і Гіла Шахама. В роботі систематизовано та проаналізовано наявні підходи до дослідження творчості С. Барбера; здійснено порівняльний аналіз виконавських версій Концерту для скрипки з оркестром С. Барбера (зокрема, версії І. Стерна та Г. Шахама); представлено аналіз обраного музичного твору в аспекті оригінального втілення виконавцями авторського задуму скрипкового концертуДокумент Концерт для скрипки з оркестром № 1 Є. Станковича: композиторський стиль та виконавська специфіка(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Шевчуковська, Дар'я-Домініка ГеннадіївнаМета дослідження – виявлення особливостей виконавства в інтерпретації В.Соколова в концерті для скрипки No1 Є. Станковича. З музикознавчих джерел в ході дослідження були визначені та узагальнені особливості розвитку жанру скрипкового концерту, приблизний час та умови його зародження. Надалі є відомості про композиторів, що реформували концерт, характеристики самих інновацій та їх вплив на подальший розвиток інструментального концерту, зокрема і скрипкового. Наведені характерні жанрові риси концерту в кожний з періодів музичного мистецтва від бароко до авангардуДокумент Концерт для скрипки соло № 1 Г. Венявського: жанрово-стильовий та виконавський аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Мосійчук, Анна ОлександрівнаМета роботи – виявити жанрово-стильові та виконавські аспекти Концерту для скрипки соло No1 Г. Венявського. Матеріалом дослідження є нотний текст та аудіозаписи виконавських версій Іцхака Перлмана та Майкла Рабіна Концерту для скрипки соло No1 Г. Венявського. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше виявлено принципи формоутворення і особливості техніки виконання Концерту для скрипки соло No1 Г. ВенявськогоДокумент Концертно-камерні твори для скрипки угорських композиторів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Баєва, Тетяна ІванівнаМета дослідження – виявити жанрово-стильові особливості концертно-камерних творів для скрипки угорських композиторів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть. Матеріал дослідження складають найпоказовіші твори угорських авторів, що відображають національно-особливе у трактовці концертно- камерних жанрів : «Блискуча фантазія» на теми з опери Ж. Бізе «Кармен» для скрипки і фортепіано Є. Хубаї, Друга рапсодія для скрипки з оркестром Б. Бартока, «Танці села Кало» для скрипки і фортепіано З. Кодая (нотні тексти, аудіозаписи).Документ Концертні твори для альта В. Бібіка: стильові та виконавські аспекти(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Курінна, Оксана КостянтинівнаРобота представляє перший досвід виконавського та наукового дослідження концерту для альта з оркестром №2 ор. 104 та концерту-симфонії для скрипки, альта та камерного оркестру ор. 61 В. Бібіка у сфері теоретичного та виконавського музикознавства. Базуючись на дослідження, були сформовані та сформульовані основні константи стилю композитора: симфонізм та поліфонізм як метод мислення, філософський світогляд як основа його музичної інтонації, опора на поліфонічну техніку письма, використання авангардної композиторської техніки другої половини XX століття – алеаторики, сонорики, пуантилізму, монологічний тип висловлювання, тяжіння до самоспоглядання, медитативність як основа драматургіїДокумент Концертні твори для арфи періоду бароко та класицизму(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Тао, ЛейНаукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в дослідженні системно проаналізовані окремі твори для арфи періоду Бароко і Класицизму з урахуванням етапів еволюції інструменту і у зв’язку з історією виконавства.Документ Концертні твори для скрипки з оркестром Е. Лало: специфіка вітворення інонаціонального впливу(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Пасічник, Анастасія ІгорівнаМета дослідження – виявити особливості відтворення інонаціонального стилю в музиці французького композитора Едуарда Лало на прикладі Іспанської симфонії, Норвезької фантазії та Російського концерту. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у виявленні особливостей відтворення іспанського, норвезького та російського стилів в творах великої форми французького композитора Едуарда Лало
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »