Наукові видання
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Наукові видання за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 212
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Canto sospeso / Перервана пісня: Книга про В. В. Топіліна(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2018) Пінчук, Олена ГригорівнаКнига «Canto sospeso: Книга про В. В. Топіліна» є спробою висвітлити життєвий та творчий шлях видатного, легендарного музиканта – піаніста і педагога – в максимально можливому на сьогоднішній день обсязі, без «темних плям» і купюр, які притаманні усім небагатьом друкованим працям про нього і які зумовлені обставинами життя піаніста та законами суспільно-політичного режиму нашої, в недалекому минулому, спільної країни. В основу книги покладені рідкісні архівні матеріали та нечислені друковані праці про В. В. Топіліна, які виникли до початку нашої пошукової роботи над темою і під час її. Новим – найціннішим та найцікавішим матеріалом є спогади про В. В. Топіліна, які зібрані автором проекту впродовж 2009–2018 років; вони склали основну – другу – частину книги; поряд з ними ми розмістили і ті друковані матеріали, котрі накопичила бібліографія з теми. Цьому матеріалу передує авторський нарис про життєвий та творчий шлях В. Топіліна, написаний за матеріалами, зібраними і доступними на цей час, з урахуванням сучасного підходу до історії вітчизняної культури, вільного від ідеологічних обмежень минулого часу. Додатки до книги містять в собі бібліографічний список літератури про Топіліна, список його аудіозаписів, світлини різних років та фотодокументи, відомості про авторів спогадів та матеріалів про Топіліна. До книги додається компакт-диск із записами В. Топіліна, які були знайдені, відновлені та оцифровані.Документ Homo interpretatus в музичному мистецтві ХХ – початку XXI століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2020) Ніколаєвська, Юлія ВікторівнаМонографія присвячена ключовому для мистецтва ХХ-ХХІ сто літь образу людини – Homo Interpretatus, який є базовим концептом інтер претативної теорії музичної комунікації, зумовлюючи її актуальність для сучасної музикології. Перша частина містить огляд сучасних теорій комунікації та дотичних до пошукованої теорії категорій аналітичного музикознавства. Розроблено струк туру інтерпретології, низку понять цілісної концепції Homo Interpretatus та ав торську типологію комунікативно-інтерпретувальних стратегій, яка мислиться максимально відкритою до нових комунікацій. Друга частина пропонує приклади дієвої реалізації комунікативних страте гій Homo Intеrpеrtatus, що напрацьовані авторкою у педагогічній та концертно просвітницькій діяльності та слугують системному обґрунтуванню запропо нованої теорії. Аналітичні розділи присвячено комунікативним стратегіям Homo Interpretatus (композитор-виконавець-дослідник-слухач), що розкри вають їх зміст в царині мистецтва класики та нон-класики.Документ Авторські графічні знаки в фортепіанних та камерно-ансамблевих нотних текстах Йоганнеса Брамса(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Старцев, Дмитро Андрійович; Startsev, D. A.Дисертацію присвячено дослідженню з семіотичних позицій нотного тексту в науково-методологічному та аналітичному аспектах. Мета дослідження полягає у розкритті на підґрунті наукових положень загальної і музичної семіотики механізму знакового функціонування в нотних текстах Й. Брамса. Об’єктом дисертації є нотний текст як семіотична система; її предметом – система графічних знаків в нотних текстах Й. Брамса. В роботі використані семіотичний, історичний, системний, структурно-композиційний та виконавський методи аналізу.Документ Актуальні проблеми викладання курсу «Загальне та спеціалізоване фортепіано» у закладах вищої освіти мистецького спрямування(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Бевз, Марина ВолодимирівнаКурс загального та спеціалізованого фортепіано є одним з найважливіших у комплексній підготовці фахівців з музичного мистецтва. Якість освіти, якій наразі приділяється особлива увага, забезпечується у закладах вищої освіти мистецького спрямування усім комплексом дисциплін, серед яких дисципліни «Загальне фортепіано» та «Спеціалізоване фортепіано» займають особливе місце.Документ Актуалізація темброобразу альта в пізній творчості композиторів XIX–XXI століть(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Пашковська, Маргарита Олександрівна; Pashkovska, M. O.Мета дослідження – обґрунтувати актуалізацію альта в пізній творчості композиторів XIX-XXI століть, зокрема – в останніх опусах. Наукова новизна отриманих результатів пов’язана з системним дослідженням феномену залучення альта в пізній творчості композиторів ХІХ-ХХІ століть, зокрема – сформульовано основні параметри темброобразу альта та систематизовано їх з точки зору інтерпретології й виокремлено семантику альта в останніх опусах митців. Пропонована тема передбачала групування у дослідженні чотирьох смислових блоків: специфіка творчого процесу композиторів, феномен пізнього стилю, дослідження актуалізації темброобразу альта в пізній творчості та феномен залучення альта в останніх опусах композиторів, що увиразнено у структурі дисертації, яка містить чотири розділи з підрозділами.Документ Американська фортепіанна соната кінця XIX – першої половини XX століть: закономірності історичного розвитку(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2012) Богатирьова, Анна Миколаївна; Bogatyriova, A.N.Вперше у вітчизняному музикознавстві пропонується розробка поняття американської музичної ментальності, яка обумовлює своєрідність втілення національної специфіки у творах американських композиторів для фортепіано. Розвиток американської фортепіанної сонати обраного періоду розглядається як історичний процес, у зв’язку з чим визначаються закономірності розвитку жанру у США. На прикладі сонат Е. Мак-Доуела, Ч. Айвза, Ч. Гріфса, Л. Бернстайна, А. Копленда, Е. Картера, С. Барбера виявляються ознаки трактовки фортепіанної сонати, притаманні американській композиторській спільноті.Документ Арт-терапевтичний аспект вокально-хорового мистецтва на сучасному етапі(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Вишневецька, Анна СергіївнаЛікування музикою – музикотерапія – є одним з найперспективніших сучасних методів лікування та профілактики порушення нервової системи, аутизму, заїкання, депресії, відхилень у поведінці, психосоматичних захворювань, рухових і мовних розладів, про це і доповіла авторДокумент Базові теоретичні концепції сучасного дитячого хорового виконавства Китаю (на прикладі науково-практичного доробку Яна Хуняня)(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Тан ФаньПублікація присвячена Яну Хунняню, який здійснив значний внесок у різні сфери хорового мистецтва Китаю – від дитячого хорового виконавства й музичного просвітництва - до педагогікиДокумент Бандурне виконавство як явище національної української культури(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Слюсаренко, Тетяна ОлександрівнаДисертацію присвячено дослідженню бандурного виконавства України, зокрема, його академічному спрямуванню як культурно-мистецькому явищу. Надано порівняльну характеристику виконавських особливостей бандурних колективів (на прикладі тріо «Вербена», тріо «Купава» та секстету «Чарівниці»). Визначено специфіку бандурного виконавства Слобідської України в контексті розвитку народно-інструментального мистецтва України.Документ В. І. Лозова — музикант, педагог. Біографія. Спогади. Матеріали.(Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського, 2021) Інюточкіна, Ніна ВалентинівнаКолективний портрет чудового педагога, простежено її творчий шлях, не завжди легкий і безхмарний, але завжди осяяний чесним служінням її величності Музиці. Цінність спогадів колег і учнів полягає в тому, що образ Вікторії Іванівни висвічується різними гранями. У кожного в душі збереглося щось дуже особисте і пам’ятне, однак необхідно приділити увагу і суто біографічним аспектам її життя.Документ Виконавство на балалайці Харківщини як складова українського музичного мистецтва(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2016) Костогриз, Сергій ОлександровичДисертацію присвячено вивченню балалайкового виконавства як складової народно-інструментального академічного мистецтва. Визначено шляхи історичного розвитку виконавства на балалайці в Харківщині та запропоновано його періодізацію. Охарактеризовано роль знакових музикантів М. Лисенка, М. Ткачова В. Заболотного та інших в загальних процесах академізації інструментуДокумент Виконавське акме В'ячеслава Палкіна(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Бєлік-Золотарьова, Наталія АндріївнаВ статті аналізуються чинники, що сприяли зростанню В. Палкіна як визнанного українського митцяДокумент Виконавські версії фортепіанних концертів Ф.Шопена в музичній практиці ХХ – початку ХХІ століть.(Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, 2023) Книш, Павло Олегович; Knysh, P. О.Дисертація містить перший досвід систематизації виконавських версій фортепіанних концертів Ф. Шопена в музичній практиці ХХ – ХХІ ст. Втім у шопенознавстві є окремий розділ, який вивчає традицію виконання музики Шопена «після Шопена». У розвиток цього напряму пропонується інтерпретативна концепція, що базується на порівняльно-стильовому аналізі двох концертів для фортепіано з оркестром. Актуальність теми обумовлена: 1) нагальною потребою піаністів-практиків у репрезентації виконавського шопеніанства як феномену музичної культури сучасності; 2) браком інтерпретологічних праць, присвячених аналізу виконавських версій шопенівських творів та їх систематизації.Документ Вистава «Лісова пісня» Львівського академічного театру імені Леся Курбаса (2012, реж. Андрій Приходько): проблеми текстів і контекстів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Щукіна, Юлія ПетрівнаДоповідь знайомить з виставою «Лісова пісня», яку було здійснено у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса до 140-річчя від дня народження Лесі Українки та сторіччя від написання драми-феєрії — у 2011 році. Для постановки запросили київського режисера Андрія ПриходькаДокумент Витоки та інтонаційні складові української пісенної естради(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2017) Рябуха, Тамара МиколаївнаВперше у вітчизняному музикознавстві розроблено критерії та запропоновано класифікацію жанрових стилів у естрадно-пісенній творчості, визначено її інтонаційні джерела та базові складові, які набувають значення констант у зародженні та подальшій еволюції жанру (академічний солоспів, циганський романс, вокальний джаз, шансон, бардівська пісня)Документ Внесок Г. С. Сковороди в вокально-педагогічну спадщину майбутніх вокалістів(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2022) Ткаченко, Вікторія ВолодимирівнаВидатний український просвітитель Г.С. Сковорода – неперевершений майстер відтворення найглибших людських почуттів – творчі свої кроки почав саме з вокальної любові, з пісенної лірики, з музики і був вірним їй все життя. Музика, пісня стали для Г. Сковороди одним з важливих засобів висловлення й поширення своїх філософських ідей, соціальних поглядів. Він вбачав у мистецтві не розвагу, а шлях до людського серця, до пробудження людської думкиДокумент Вокальна музика Г. Свиридова: параметри співтворчості виконавця та композитора(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Сунь БоДисертацію присвячено вивченню співтворчості виконавця та композитора на матеріалі камерно-вокальної музики Г. Свиридова. У науковий обіг уведено концепт «співтворчість»; його зміст сформовано в інтерпретативному колі спілкування суб’єктів творчості «композитор-поет-першовиконавці» і скеровано на оцінку слухача-співрозмовника. Параметри співтворчості залежать від тексту (зафіксованій «матриці» стилю мислення митця) та контексту (історико-культурні умови буття твору )Документ Вокальна музика Г. Свиридова: параметри співтворчості виконавця та композитора(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2019) Сунь БоВивчення вокальних стилів у світлі співтворчості композитора та першовиконавців зумовило вибір міждисциплінарної взаємодії різних підходів: інтонаційний– спонукає до верховенства практичного засвоєння вокальної аури творів, що вивчаються через діяльність співака; жанрово-стилістичний – сприяє розкриттю взаємодії жанрів вокальної творчості та стильового розмаїття її втілення в музиці Г. Свиридова; семантичний – увиразнює поетичні концепти музичного твору, що сприймаються як символи «національного образу світу»; інтерпретаційний – залучає механізми виконавської діяльності через синергію психології, технології та духовної сфери співацької життєтворчості.Документ Вокальна стилістика у європейській опері малої форми кінця XIX — XX століть(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2017) Помпєєва, Анна ЮріївнаДисертацію присвячено вивченню специфіки вокальної стилістики в європейській опері малої форми кінця XIX – XX століть апропоновано стислий історіографічний огляд витоків явища опери малої форми (опери-інтермедії, опери-прологи); класифіковані її жанровостильові різновиди (опера-новела, опера-балада, опера-картина, моноопера). Основний акцент у творах, що аналізуються (одноактні опери П. Масканьї, С. Рахманінова, А. Шенберга, В. Губаренка) поряд з характеристиками композиційно-драматургічних закономірностей, зроблено на виявленні провідних тенденцій розвитку жанру в аспекті вокальної стилістикиДокумент Вокальний цикл у творчості Д. Л. Клебанова: аспекти інтерпретації жанру(ХНУМ ім. І. П. Котляревського, 2021) Григор'єва, Ольга Борисівна; Hryhorieva, Olha BorysivnaМета дослідження – виявлення базових параметрів інтерпретації жанру вокального циклу у творчості Д. Клебанова.Об’єкт дослідження – харківська композиторська школа; предмет – інтерпретація жанру вокального циклу у творчій спадщині Д. Клебанов